Фарш можна обирати так само прискіпливо, як стейк: дивитися на породу, вид м’яса, жирність і навіть текстуру. У «Стейках Карпат» зараз 9 різних варіантів — і кожен має свій склад, характер та свій результат на сковороді.
На перший погляд фарш майже завжди однаковий. В супермаркеті перед очима просто однорідна маса. Саме тому в магазинному фарші походження м’яса легко залишається «за кадром».
Але фарш не має бути безликим продуктом.
Усе починається з того, яке м’ясо потрапляє в м’ясорубку
Ще у 1904 році американський журналіст Ептон Сінклер сім тижнів працював інкогніто на м’ясокомбінаті в Чикаго. Він хотів показати умови праці робітників-іммігрантів, однак після виходу книги «Джунглі» найбільший резонанс викликали описані ним проблеми промислового виробництва м’яса та те, що потрапляло у перероблені продукти.
Ми пішли в протилежний бік від промисловості.
У «Стейках Карпат» фарш — це не дев’ять назв для однієї й тієї самої маси. Це різні види м’яса, різна жирність і різне подрібнення.
9 видів фаршу — і кожен зі своїм характером
Фарш із яловичини Black Angus — соковитий і насичений, із характерним смаком та горіховими нотами.
Фермерський фарш із яловичини Шароле та Симментал — 80% м’яса та 20% жиру. Простий склад і виражений м’ясний смак.
Фарш із баранини вільного вигулу — ніжний, без різкого специфічного запаху, з характерним смаком баранини.
Кролячий фарш преміум — крафтовий варіант для тих, хто хоче спробувати щось за межами звичного яловичого чи свинячого фаршу.
Фарш із домашньої курки — поєднання філе, стегна та гомілки. Саме завдяки такому складу він виходить соковитим і має натуральний жовтуватий відтінок.
Рублений фарш із курячого філе — фермерське м’ясо без шкіри, подрібнене до шматочків приблизно 3–5 мм. У результаті текстура виходить щільнішою та відчутнішою.
Фарш із фермерського індика — бленд філе, стегна та крил для ніжної текстури.
Фарш із філе фермерської індички — чисте м’ясо без шкіри, також рублене ножем до 3–5 мм.
Соковитий фарш мангалиці — м’ясо рідкісної напівдикої породи свиней вільного вигулу. Особливість — структура жиру, завдяки якій фарш залишається соковитим під час смаження.
Чому текстура фаршу справді має значення
Навіть два фарші з одного виду м’яса можуть поводитися на кухні по-різному.
Жирність впливає на соковитість. Вид м’яса — на смак. А спосіб подрібнення — на текстуру і те, як фарш триматиме форму під час приготування.
Один варіант краще підійде для бургерів. Інший — для мітболів. А рублений фарш може дати зовсім інше відчуття в готовій страві, адже м’ясна структура залишається більш вираженою.
Саме тому фарш — це не просто «що-небудь для котлет».
Фарш можна обирати так само, як стейк
Коли ми купуємо стейк, то дивимося на породу, відруб, мармуровість і текстуру.
З фаршем логіка може бути такою самою.
Не просто «яловичий» чи «курячий», а конкретне м’ясо, конкретний склад і конкретне розуміння того, що буде на тарілці.
Фарш — це не безлика маса, яку потрібно рятувати великою кількістю спецій. Це просто інший формат м’яса — вже підготовлений для бургерів, котлет, мітболів, соусів чи домашніх начинок.
Тому наступного разу можна спробувати обрати фарш за принципом, як ви обираєте стейк: за мармуровістю, породою і текстурою.
У «Стейках Карпат» для цього є 9 різних варіантів.
