1. Коли "рожеве й свіже" — зовсім не те, чим здається
Ви колись купували курятину в супермаркеті, варили бульйон — і замість апетитного аромату отримували дивний кислуватий запах, а зверху ще й пінна ковдра, наче в м'яса застуда?
А потім це м’ясо розлазиться в руках і смаком більше нагадує картон, ніж курку з дитинства.
А потім це м’ясо розлазиться в руках і смаком більше нагадує картон, ніж курку з дитинства.
Оце і є реальність «ідеального» м’яса з полиць супермаркету. Красиве рожеве філе або стегно — часто результат обробки фосфатами, водою та стабілізаторами.
Воно може виглядати свіже, але насправді — «прокачане», щоб тримати вагу й колір. Тобто ви купуєте не м’ясо, а вологу з бонусом у вигляді антибіотиків та гормонів росту.
Воно може виглядати свіже, але насправді — «прокачане», щоб тримати вагу й колір. Тобто ви купуєте не м’ясо, а вологу з бонусом у вигляді антибіотиків та гормонів росту.
А тепер — згадайте бабусину курку, ту саму, що ще бігала по подвір’ю. М’ясо щільне, бульйон прозорий, смак — як з дитинства. Оце і є справжня фермерська курка. І знаєте що?
Її все ще можна знайти. Просто не в сусідньому гіпері.
Її все ще можна знайти. Просто не в сусідньому гіпері.
2. Хто така фермерська курка? І чому вона не качається у спортзалі
Фермерська курка — це пташка, яка бачила сонце. І не жарт. Вона жила не в ангарі під лампою, а дійсно гуляла під відкритим небом. Копирсалась у землі, клювала зерно, бігала на своїх двох — жодного гмо-корму, гормонів, ін’єкцій.
Як наслідок — її шкіра має натуральний жовтуватий відтінок. Ніби загар! Бо каротиноїди з трави й зерна не жартують. А магазинна курка? Та бліда, як після трьох років у підвалі. Бо ніколи не бачила сонця.
Як наслідок — її шкіра має натуральний жовтуватий відтінок. Ніби загар! Бо каротиноїди з трави й зерна не жартують. А магазинна курка? Та бліда, як після трьох років у підвалі. Бо ніколи не бачила сонця.
За словами зіркового кухаря Ентоні Бурдена, «чим більше курка схожа на курку — тим смачніше». І це не метафора.
Фермерське м’ясо має характерну текстуру, запах і смак, які не сплутаєш з інкубаторним м’ясом-спринтером.
Фермерське м’ясо має характерну текстуру, запах і смак, які не сплутаєш з інкубаторним м’ясом-спринтером.
Фермерські курки ростуть повільніше, зате природно. Це як різниця між шампанським за 200 грн і витриманим французьким ігристим — одне булькає, інше — розкриває букет. Так і тут: фермерська курка — це не просто м’ясо. Це досвід.
3. Запах, який усе розставляє по місцях
Нюх — ваш головний експерт перед плитою. Магазинна курка часто не має запаху взагалі. Або ще гірше — має підозрілий “запашок”, ніби хтось вирішив замаскувати щось несвіже.
Фермерська ж — пахне м’ясом. Не “курячим кубиком з бульйону”, не пластиковим піддоном, а справжнім, соковитим м’ясом.
До речі, навіть сире фермерське стегно, якщо його просто посолити й обсмажити на сковороді без спецій, уже дає насичений аромат, який викликає слиновиділення ще до готовності.
До речі, навіть сире фермерське стегно, якщо його просто посолити й обсмажити на сковороді без спецій, уже дає насичений аромат, який викликає слиновиділення ще до готовності.
Кухарі в ресторанах часто кажуть, що найпростіші інгредієнти можуть бути найвибагливішими — бо з них нічого не сховаєш.
І от якщо ви візьмете фермерську курку й приготуєте її без соусів, маринадів чи спецій — вона все одно буде смачною. Бо смак у неї вбудований. А не приклеєний.
І от якщо ви візьмете фермерську курку й приготуєте її без соусів, маринадів чи спецій — вона все одно буде смачною. Бо смак у неї вбудований. А не приклеєний.
4. Бульйон без піни, або Як м’ясо видає свою біографію
Бульйон із фермерської курки — це взагалі окрема магія. Він не мутний, не сірий, не з пінною шапкою, яку доводиться знімати 15 хвилин.
Він прозорий, з золотавим відтінком, і пахне… ну, не “курячим смаком”, а справжнім домашнім затишком.
Він прозорий, з золотавим відтінком, і пахне… ну, не “курячим смаком”, а справжнім домашнім затишком.
Бо в хорошому м’ясі немає чого “згортатись” у вигляді піни. В супермаркетній курятині — білки, що вступають у реакцію з домішками, добавками, залишками антибіотиків. Ось вам і пінний показник «підкачки».
А ще такий бульйон корисний. У ньому дійсно є колаген, амінокислоти, мікроелементи, які не “випарилися” з хімікатами, а залишились, бо м’ясо — справжнє. До речі, дієтологи рекомендують саме такий бульйон при відновленні після хвороб.
Не “перший зливати”, як нас учили, а сміливо їсти — бо це не хімічний коктейль, а поживний концентрат здоров’я.
Не “перший зливати”, як нас учили, а сміливо їсти — бо це не хімічний коктейль, а поживний концентрат здоров’я.
5. Колір, що розповідає правду краще за цінник
На прилавку супермаркету все виглядає красиво: курочка ніжно-рожева, рівномірна, ніби її виростили у фотошопі.
Але цей рожевий часто — не про свіжість, а про обробку фосфатами, які “розпушують” м’ясо та надають йому апетитного вигляду.
Але цей рожевий часто — не про свіжість, а про обробку фосфатами, які “розпушують” м’ясо та надають йому апетитного вигляду.
Фермерська курка — не така “глянцева”. Її м’ясо може бути трохи темніше, щільніше. Шкіра — жовтувата.
Це не “зіпсована” курка — це засмагла курка! Бо вона бачила сонце, гуляла на свіжому повітрі, їла зерно й зелень, а не сиділа в ангарі під лампами, де максимум вітаміну D — це, мабуть, від етикетки на упаковці.
Це не “зіпсована” курка — це засмагла курка! Бо вона бачила сонце, гуляла на свіжому повітрі, їла зерно й зелень, а не сиділа в ангарі під лампами, де максимум вітаміну D — це, мабуть, від етикетки на упаковці.
Цей колір — не дефект, а візитівка: тут є нутрієнти, залізо, насичені білки, справжня енергія їжі. Якщо коротко — менше фотошопу, більше життя.
6. Текстура, яку не треба жувати пів години
Були ситуації, коли ви смажите куряче стегно, а воно після приготування все одно "гумове"? Це про ін’єктовану магазинну курку.
Вона виглядає пухкою, а при термічній обробці стискається в щось жорстке, безсмакове і туге, як перше побачення з тещою.
Вона виглядає пухкою, а при термічній обробці стискається в щось жорстке, безсмакове і туге, як перше побачення з тещою.
Фермерська курка тримає форму. М’ясо не втрачає соку, а шари волокон залишаються м’якими, але пружними — саме такою має бути якісна текстура.
Воно ніжне, але не розварене в “тряпочку”, і не гумове, як сарделька з дитсадка.
Воно ніжне, але не розварене в “тряпочку”, і не гумове, як сарделька з дитсадка.
Кухарі, до речі, часто радять готувати таку курку на повільному вогні — вона “віддячує” вам соковитістю. А якщо хочете гриль — беріть фермерський окорочок: на вогні він не згорить до кістки, а підрум’яниться рівно, з хрумкою скоринкою і м’якою серединою.
7. Курка без антибіотиків — це не мода, це виживання
“Курка без антибіотиків” — звучить як хіпстерський напис на упаковці. Але якщо розібратись, то все серйозніше.
У промисловому птахівництві антибіотики не просто дають при хворобі — ними профілактично годують всіх, щоби курки не здохли в тісному ангарі. Так дешевше, швидше й... небезпечніше для вас.
У промисловому птахівництві антибіотики не просто дають при хворобі — ними профілактично годують всіх, щоби курки не здохли в тісному ангарі. Так дешевше, швидше й... небезпечніше для вас.
Частки антибіотиків лишаються в м’ясі. Їх мало, але якщо регулярно їсти таку курятину — організм втрачає чутливість до ліків.
І коли справді треба лікуватися — препарати не діють. І ось ви вже не просто прихильник “дешевше”, а герой новин про стійкий стафілокок.
І коли справді треба лікуватися — препарати не діють. І ось ви вже не просто прихильник “дешевше”, а герой новин про стійкий стафілокок.
Фермерська курка — інша історія. Її не пхають у гормональні коктейлі. Вона росте повільніше, але здоровіше.
Без синтетики, без антибіотиків, із природним імунітетом. Як кажуть лікарі: краще м’ясо без ліків, ніж потім — ліки без результату.
Без синтетики, без антибіотиків, із природним імунітетом. Як кажуть лікарі: краще м’ясо без ліків, ніж потім — ліки без результату.
8. Етична курка — смачніша (і це не фігура мови)
Уявіть дві курки. Одна жила в тісній клітці, не бачила сонця, дихала аміаком і навіть ходити не могла — хіба перекочуватись до годівниці.
Інша — бігала в траві, гребла лапами землю, ловила черв’яків, мала вибір і життя (наскільки це можливо для курки). І тепер питання: чию історію ви хочете з’їсти?
Інша — бігала в траві, гребла лапами землю, ловила черв’яків, мала вибір і життя (наскільки це можливо для курки). І тепер питання: чию історію ви хочете з’їсти?
Це не про сентиментальність. Стресові гормони в тілі птаха прямо впливають на смак, щільність і навіть запах м’яса.
Успішні кухарі, зокрема Джеймі Олівер та Марко П’єр Вайт, в один голос кажуть: «Годувати гостя — це відповідальність. І хороше м’ясо починається з хорошого життя тварини».
Успішні кухарі, зокрема Джеймі Олівер та Марко П’єр Вайт, в один голос кажуть: «Годувати гостя — це відповідальність. І хороше м’ясо починається з хорошого життя тварини».
Фермерська курка має менше стресу, кращий раціон, вільний рух — і як результат: її м’ясо не тільки етичніше, а й смачніше.
Природна текстура, яскравий смак, соковитість — це плоди турботи, а не експлуатації.
Природна текстура, яскравий смак, соковитість — це плоди турботи, а не експлуатації.
9. Смак, який ви не забудете (і не захочете міняти)
Усі ми пам’ятаємо, як пахне запечене куряче стегно з дитинства. Те, що бабуся клала в духовку й витягала зі шкірочкою, хрусткою як карамель. Смак, який ні з чим не сплутаєш.
І ось новина: він ще існує. Просто його немає в супермаркеті. Є у фермерських окорочках, які засмагали на сонечку, харчувались зерном, дихали повітрям — а не аміаком.
М’ясо з характером, текстурою, справжнім смаком — який не треба маскувати соусами.
М’ясо з характером, текстурою, справжнім смаком — який не треба маскувати соусами.
Один раз скуштуєте — і зрозумієте, що таке курка, а не її тінь. І більше не захочете повертатись до компромісів у пакеті за акцією.
Оберіть справжнє фермерське м’ясо для вашої родини
Фермерська курятина — це і про смак, і про здоров’я, і про чесність. Перейдіть до нашого розділу курятини, подивіться асортимент і додайте до кошика те, що справді варте вашого столу.
